Art — дайвінг

Пасічник О.В.

Авторська розвивальна програма супроводу адаптаційного процесу учнів п’ятого класу «Art - дайвінг» забезпечує успішну адаптацію учнів у період переходу з початкової до середньої ланки загальноосвітнього закладу. Програма спрямована на розкриття особистісного потенціалу учнів, формування та розвиток їх соціально-психологічних компетентностей, формування готовності до самореалізації, розвиток когнітивної сфери та емоційно – вольової сфери, етичних норм та правил поведінки. Складається з десяти занять. Кожне заняття містить в собі: вступна частина (ритуальне привітання, повторення правил роботи в групі); основна частина та заключна (ритуальна вправа на прощання та рефлексія). Програма буде у нагоді практичним психологам та соціальним педагогам освітніх закладів.

Організація ефективної комунікації між учасниками освітнього процесу під час дистанційного навчання

Кур’янінова Н.І.

Тема налагодження комунікації в умовах дистанційного навчання є надзвичайно актуальною. Он-лайн доводиться працювати не лише з дітьми, а й з дорослими – з батьками та колегами. А ефективна комунікація з учнями можлива лише тоді, коли задіяні й батьки. В роботі розглянуто інструменти впливу та організації комунікації при дистанційному навчанні, які можна використовувати на уроках при вивченні різних тем, застосовуючи їх для індивідуальної роботи, для роботи в групах. А також з якими труднощами стикаються всі учасники освітнього процесу підчас он-лайн навчання та як їх можна подолати і вибудовувати комунікацію так, щоб і діти, і батьки в ній були залучені максимально ефективно. Видання буде корисним для педагогічних працівників, викладачів-практиків, учителів початкової школи, учнів та їх батьків, психологів, корекційних педагогів й усіх тих, кому не байдужі питання організації дистанційного навчання.

Використання цеглинок LEGO в початковій школі

Шутько А.М

Цей посібник створено з метою реалізації ігрових та діяльнісних методів навчання у початковій школі, сприяє формуванню ключових компетентностей, логічного та критичного мислення. Може бути використаний в роботі вчителів початкової школи та вихователів ГПД, ЗДО

Тиждень безпечного Інтернету

9 лютого 2021 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю. Центр кращого Інтернету представляє Національний комітет Дня безпечного Інтернету в Україні.

Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів. Більш того, це запрошення для всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

“День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом: як у закладі освіти, бібліотеці, громадській організації, так й в органах влади, бізнесових організаціях. Щороку до Дня безпечного Інтернету в Україні, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій.

З 1 лютого до 1 березня 2021 року з нагоди Міжнародного дня безпечного Iнтернету Програма Академій Cisco та провідні університети України запрошують школярів 8-11 класів, студентів коледжів та учнів ЗП(ПТ)О приєднатись до Safer Internet Day Challenge 2021

Подія проводиться за підтримки ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Якщо бажаєте отримати сертифікат учасника події, при реєстрації вкажіть свої ім’я та прізвище латиною, використовуючи транслітерацію.

Увага! Особи, які при реєстрації надають електронні адреси з російських поштових серверів, або використовують псевдоніми, сертифікатів не отримують.

При реєстрації назва навчального закладу має бути у всіх записана однаково, а саме:

Навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — ліцей міста Добропілля

РЕЄСТРАЦІЯ за посиланням: https://www.netacad.com/portal/web/self-enroll/m/course-241289

В Україні щорічно зростає кількість дітей, які мають доступ до мережі Інтернет та зростає кількість підлітків, які наражаються на небезпеку бути ошуканими шахраями та злочинцями. З нагоди Дня безпечного Інтернету та з метою залучення до дій кожного, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету (для всіх, зокрема, наймолодших користувачів) та з метою підвищення освіченості з питань безпечного використання цифрових технологій у школі проводились тематичні заходи: Тестування безпечності своєї поведінки в цифровому світі, участь у «Safer Internet Day Challenge 2021» (Подія проводиться за підтримки ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»), гра на знання термінів з Кібербезпеки, Уроки «Чи вмієте ви зберігати таємницю?», Єдиний урок «День безпечного Інтернету в Україні», Мікрокурс “Безпека дитини в Інтернеті: від загроз до можливостей”, створення буклетів «А з чим ти стикаєшся в Інтернеті?», створення стіннівок «Інтернет: безпека та небезпека», Гра: складання профілю, Організація розсилки для батьків «Виховання дітей у цифрову еру», квест «Інтернет, який ми хочемо», Перегляд кінофільму Рубена Казаряна «Діти в Інтернеті», Перегляд повчального мультфільму «Казка в Інтернеті», Виставка малюнків «Я за безпечний Інтернет», Конференція: Захист даних і конфіденційність.

Додаткові ресурси:
Виховання дітей у цифрову еру
А з чим ти стикаєшся в Інтернеті?
Навчальний анімаційний ролик «Цінуй життя!»
«Обачність. Пильність. Захист. Ввічливість. Сміливість»

Практичні психологи Добропілля — призери обласного етапу

Щиро вітаємо Пасічник Ольгу Вікторівну, практичного психолога НВК ЗОШ І – ІІІ ст. – ліцей м. Добропілля — переможця II обласного етапу Всеукраїнського конкурсу авторських програм.

Розвивальна програма супроводу адаптаційного процесу учнів п’ятого класу «Art — дайвінг». АНОТАЦІЯ. Адаптація – пристосування до нових умов чи вимог середовища,результатом якого має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності. Упродовж усього життя, з поступовим дорослішанням, дитині доводиться увесь час адаптуватися. Спочатку це дитячий садок, потім зовсімновий соціальний статус, нова сходинка дорослішання – перший клас. Здається, тільки-но діти адаптувалися в початковій школі, як необхідно переходити до п’ятого класу, до середньої ланки школи. Одним із кризових періодів адаптації є перші місяці навчання. Саме від адаптаційного процесу залежить розкриття інтелектуально – особистісного потенціалу учнів, формування та розвиток їх соціально – психологічних компетентностей, готовності до самореалізації. Діти цього віку потребують особливої уваги до себе. Авторська розвивальна програма супроводу адаптаційного процесу учнів п’ятого класу «Art- дайвінг» забезпечує успішну адаптацію учнів у період переходу з початкової до середньої ланки загальноосвітнього закладу. Розвивальна програма включає взаємопов’язані напрями: діагностична робота (виявлення дітей із низькою самооцінкою, невпевненістю в собі, у своїх силах та проблемами у взаємодії з іншими); аналітична робота; консультаційна робота (ознайомлення класних керівників та батьків із результатами діагностика, надання рекомендацій) та розвивальна робота. Програма спрямована на розкриття особистісного потенціалу учнів, формування та розвиток їх соціально — психологічних компетентностей, формування готовності до самореалізації, розвиток когнітивної сфери та емоційно – вольової сфери, етичних норм та правил поведінки. Складається з десяти занять. Кожне заняття містить в собі: вступна частина (ритуальне привітання, повторення правил роботи в групі); основна частина та заключна (ритуальна вправа на прощання та рефлексія). Програма буде у нагоді практичним психологам та соціальним педагогам освітніх закладів. Мета програми:створення умов для повноцінного розкриття особистісного потенціалу молодших підлітків, формування та розвиток їх соціально-психологічних компетентностей і готовності до самореалізації, розвиток когнітивної та емоційно – вольової сфери, етичних норм та правил поведінки. Сприяння позитивному входженню в нові умови основної школи,створення комфортного психологічного клімату у колективі, розвиток емпатії та комунікабельності учнів 5 – го класу. Завдання програми:

Сформувати та розвинутисоціально-психологічні компетентності учнів та готовність до самореалізації.
Розвинути соціально-комунікативні уміння в учнів.
Підвищити самооцінку молодших підлітків.
Сформувати впевненість учнів в собі, в своїх силах.
Сформувати навички позитивної взаємодії з учасниками освітнього процесу.
Поглибити навички емоційної саморегуляції.
Сформувати позитивну мотивацію до навчання в середній ланці.
Сформувати вміння долати труднощі, досягати успіху.
Сприяти збільшенню згуртованості класу та взаєморозумінню один до одного.

Очікувані результати:

Підвищення мотивації до навчання у школі.
Розвиток комунікативних навичок.
Підвищення вміння долати труднощі, досягати успіху.
Підвищення впевненості в собі, у своїх силах.
Розвиток емоційно-позитивного ставлення до школи.
Готовність до самопрезентації та самореалізації.

У єдності сила

День Соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День Соборності, і перше проголошення незалежності України.

22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка», – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.

Державне свято День Соборності України учні НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів — ліцею відзначили урочисто та патріотично. З нагоди свята було проведено онлайн фотовиставку «Україна – це ми!». Переможцями шкільного етапу стали роботи Ломакіна Михайла (5-А клас), Солов’ян Софії (4-А клас) та Сосунової Каміли (4-Б клас). У міському етапі фотовиставки роботи Ломакіна Михайла та Сосунової Каміли перемогли в номінаціях «Україна в обличчях» та «Українці славні люди», а автори нагороджені грамотами відділу освіти.

Учні молодшого шкільного віку взяли участь у вікторині-подорожі (за матеріалами каналу Хмаринка).

Онлайн вікторина «Разом сильніші» була проведена й для учнів 9-11 класів. https://cutt.ly/DjPhQA4

Для школярів 5-8 класів були проведені тематичні уроки національно-патріотичного спрямування: «Історія Соборності України», «Єднання заради Незалежності», «Соборна мати Україна — одна на всіх, як оберіг».

«Я – українець»

Ломакін Михайло

НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей

м.Добропілля Донецької обл.

Вітаю всіх дорослих і дітей із Днем Соборності!

Бажаю щастя, добра й злагоди, порозуміння й згуртованості, через які пролягає шлях до кращого прийдешнього!

«Діти єднають Україну»

Сосунова Каміла

НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей

м.Добропілля Донецької обл.

Вітаємо всіх українців з Днем Соборності!

Бажаємо зберігати силу духу, бадьорість і оптимізм. Нехай в кожній родині панує мир і спокій, любов і взаєморозуміння!

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті

до Дня Соборності України – 2021

22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.

У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.

Гасла кампанії з відзначення Дня Соборності: “В єдності сила” або “Разом сильніші”.

Завантажити ролик у високій якості можна за посиланням

Ключові повідомлення

Ідея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча.

Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.

Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті.

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

Історична довідка

Ідея соборності для українців завжди була актуальною та наріжною. Підтвердження розуміння українським народом єдності – незалежно від політичних кордонів, які розділяли нашу територію, – можна знайти у різних епохах. Так, наприклад, у «Топографічному описі Харківського намісництва», виданому в 1788 році, йдеться про народ, що проживає у трьох державах: Російській імперії (Лівобережжя і Слобожанщина), Речі Посполитій (Правобережжя) та в монархії Габсбургів (Галичина, Буковина і Закарпаття). У «Топографічному описі…» про українців йдеться: «…Коли вони збираються для поклоніння в Київ зі Сходу від Волги і Дону, із Заходу з Галичини і Лодомерії і ближче до Києва прилеглих місць, дивляться один на одного не як на іншомовних, але як на представників єдиного роду… всі ці розпорошені земляки і донині зберігають синівську повагу до матері своїх давніх країв міста Києва».

Прагнення до ідеалу монолітності народу, його об’єднання в соборній державі було притаманне різним національним рухам Європи. Хрестоматійні приклади втілення цього взірця – об’єднання Німеччини й Італії у ХІХ столітті. Італійці навіть запровадили поняття для опису політичної програми об’єднання різних народів – іредентизм. Український національний рух виступив із програмою іредентизму під час «Весни народів» 1848-1849 років – серії революцій, які прокотилися Європою від Франції до Валахії. Перша українська політична організація Головна Руська Рада, що постала у Львові, взяла активну участь у цих подіях. У маніфесті 10 травня 1848 року вона задекларувала: «Ми Русини Галицькі належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком і 15 міліонів виносить, з котрого пілтреття міліона землю Галицьку замешкує». Серед збережених матеріалів Головної Руської Ради є анонімна стаття, в якій зазначається: «Від Тиси за Карпатами, по обидва боки від Дністра і Дніпра аж до берегів Дону розкинулися поселення одного слов’янського народу, чисельність котрого досягає 15 мільйонів. Тому призначенням такого великого народу не може бути, щоб у Європі займати побічне становище, щоб підпорядковуватись іншому».

Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність (соборність) стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча. Після 1865 року у версії пісні на слова наддніпрянця Павла Чубинського та музику галичанина Михайла Вербицького (саме вона пізніше стала основою гімну України) з’явилися такі слова: «Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому». Створена у 1891 році в Полтаві таємна студентська організація «Братство тарасівців» проголошувала у програмі: «Самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказ». Пізніше гасло «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ» використав Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» (1900).

У 1895-му галичанин Юліан Бачинський у книзі «Ukraina Irredenta» проголосив: «Україна для себе! От і її клич. Вільна, велика, незалежна політично самостійна Україна – одна нероздільна від Сяну по Кавказ – от її стяг!». На практиці ідея соборності виражалася у співпраці українців – підданих різних держав. У 1870-х–1890-х роках із Російської імперії до Австро-Угорщини приїздили працювати Михайло Драгоманов, Пантелеймон Куліш, Михайло Грушевський. Там вони реалізовували таланти та задавали інтелектуальний імпульс життю української громади. 1906 року Михайло Грушевський писав: «За останніх двадцять або двадцять п’ять літ суспільність галицька привикла бачити й уявляти собі Галичину як духовний і культурний центр української землі, як ту духову фабрику, де виковується українська культура для цілої соборної України».

Перша світова війна, Лютнева революція 1917 року та розпад Австро-Угорщини восени 1918-го наблизили втілення ідеалу соборності. Символічною була зустріч вояків українських національних формувань – не на фронті Першої світової, де вони змушені були вбивати одне одного, а в урочистій атмосфері на батьківщині козацтва – острові Хортиця у квітні 1918 року. Галицький Легіон Українських січових стрільців на чолі з ерцгерцогом Вільгельмом (Василем Вишиваним) прийшов сюди разом із австрійськими військами, а Кримська група Запорізького корпусу військ УНР Петра Болбочана якраз прямувала до Сивашу. Не випадково назви обох формувань апелювали до традицій Запорозької Січі.

Процес об’єднання двох українських республік – УНР і ЗУНР – почався невдовзі після встановлення української влади у Східній Галичині, і ще до того, як Директорія УНР переможно увійшла до Києва. 1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір» (тобто попередній чи прелімінарний). Статті угоди констатували непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою». Зі свого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду «прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку». Договір підписали: від УНР – Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець, Панас Андрієвський, від ЗУНР – Лонгин Цегельський і Дмитро Левицький. Передвступний договір ратифікували 3 січня 1919 року на першому засіданні Української Національної Ради – керівного органу ЗУНР. Для урочистого проголошення цієї Ухвали та завершення юридичного оформлення об’єднання двох республік до Києва було відряджено представницьку делегацію на чолі з віце-президентом УНРади Левом Бачинським.

22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, в Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західноукраїнською Народною Республікою. Урочистості почалися промовою голови делегації ЗУНР Лева Бачинського, потім Лонгин Цегельський зачитав вірчу Грамоту УНРади і Ради державних секретарів ЗУНР до Директорії.

У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Після цього Лев Бачинський вручив грамоту Голові Директорії Володимирові Винниченку. Прийнявши її, він привітав делегацію західних українців короткою промовою, в якій підкреслив історичне значення Акта Злуки. Наступного дня, 23 січня 1919 року, в приміщенні київського Оперного театру (сучасна Національна опера України) Трудовий Конгрес України обговорив згадані документи і схвалив їх. Ратифікувавши таким чином Універсал Директорії, Конгрес надав йому законного юридичного характеру. Президента УНРади Євгена Петрушевича незабаром обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурних сферах.

Ідея соборності охопила українців у найвіддаленіших куточках їх проживання. Відголоском історичного руху до Злуки на Закарпатті стали Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919 року, які постановили об’єднати Карпатську Україну з Українською Народною Республікою зі столицею в Києві. В умовах перманентної боротьби за свободу і незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї східних та західних українців. Ще від початку 1918 року однією з найбоєздатніших військових формацій УНР стали Січові стрільці, основою яких були галичани та буковинці. Зі свого боку, східноукраїнські командувачі Михайло Омелянович-Павленко й Олександр Греків очолювали Галицьку армію.

Апогеєм співпраці та консолідації зусиль став спільний похід українських армій на Київ у серпні 1919 року. Однак через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення. Продовжували існувати два окремі уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року. Утім, Акт Злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну.

Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.

За часів радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Зі встановленням радянської влади всі українські свята були витіснені з суспільного дискурсу. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки. 22 січня там урочисто відзначали свято незалежності та соборності Української держави.

Перше в Україні по справжньому масштабне відзначення свята Соборності відбулося 22 січня 1939 року в місті Хусті. Таким чином закарпатці нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві. Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців. Понад 30 тисяч осіб з’їхались до столиці Карпатської України.

Український націоналістичний рух проголосив мету створення Української самостійної соборної держави (УССД). Старе гасло «від Сяну по Кавказ» Юліана Бачинського увійшло до слів Маршу українських націоналістів (гімну ОУН), написаного в 1929 році Олексою Бабієм. 24 серпня 2018 року адаптований до сучасних українських умов варіант пісні став Маршем української армії: «Веде нас в бій Героїв наших слава. Для нас закон — найвищий то наказ! Соборна українська є держава – одна на вік, від Сяну по Кавказ!”

21 січня 1990 року українська патріотична громадськість із нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР утворила між Івано-Франківськом і Києвом живий ланцюг єднання. Прикладом тієї «Української хвилі» стала акція жителів країн Балтії «Балтійський шлях». Наша акція стала знаком ушанування подій Української революції. Кількість учасників акції достеменно невідома. Різні джерела називають від 500 тисяч до трьох мільйонів людей, які взялися за руки та створили безперервний ланцюг від Києва через Львів до Івано-Франківська. Акція стала провісником майбутнього падіння СРСР і постання незалежності України.

Пам’ять про існування власної держави у 1917–1921 роках стала одним із наріжних каменів формування модерної національної ідентичності українців, надихала на продовження визвольної боротьби. Зрештою вона завершилася відновленням незалежності у 1991 році. Через сторіччя після проголошення Акта Злуки на Софійському майдані соборність залишається на порядку денному національних завдань. Відновлення соборності відбудеться після деокупації Криму й окремих районів Донецької і Луганської областей.

Ці та інші інтернет-банери до Дня Соборності можна завантажити за посиланням

Тематичні матеріали

Настільна гра “Українська революція 1917-1921”: https://cutt.ly/FjIJhzV
Карткова гра “100 облич Української революції”: https://cutt.ly/gjIJzVw
Відеоісторія “Українська революція 1917-21 років. Як творилася держава”: https://cutt.ly/GjIJmtW
Аудіоальбом “Пісні Української революції”: https://cutt.ly/yjIJRSZ
Брошура “100 років боротьби: Українська революція 1917 — 1921”: https://cutt.ly/yjIJPIZ
Фотоісторія “Акт Злуки”: https://cutt.ly/HjIJFvX
Виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”: https://cutt.ly/YjIJL6y
Виставка “СИМВОЛ ТВОЄЇ СВОБОДИ. 100 років Державного герба України”: https://cutt.ly/7jIJBp2
Інформаційні матеріали до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки: https://cutt.ly/HjIJ8b3

НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів — ліцей

Офіційний сайт.

Автор: uwk