Приветствую Вас, Гость

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ПИСЕМНОСТІ

ПІДГОТУВАЛА КЛАСНИЙ КЕРІВНИК 3-Б КЛАСУ
ШЕВЧЕНКО ІННА ЮРІЇВНА  

 

Тема. «ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ПИСЕМНОСТІ»

Мета: показати барвистість, красу рідної мови, її мелодійність, сприяти розширенню словникового запасу школярів; розвивати навички виразного та інтонаційного мовлення, увагу, мислення, пізнавальний інтерес до мови своїх батьків. Виховувати любов до рідної мови, краю, де ти народився, шанобливе ставлення до усної народної творчості свого народу, його традицій.

Оформлення: на дошці портрети класиків української літератури, рушник, малюнки дітей, картинки з української писемності, розмальовки, комп’ютер, магнітофон, розрізані картки з прислів’ями, українські костюми.

Форма проведення: свято – змагання.

 

Хід свята

                                                                   Ну що б, здавалося, слова...

                                                                             Слова та голос — більш нічого.

                                                            А серце б'ється - ожива,

                                       Як їх почує!..

(Тарас Шевченко)

 

Вчитель. Добрий день,шановні друзі! Ми зустрілись в тіснім крузі Слухать диво калинове – Рідне українське слово.

Запрошую вас на Свято рідної мови. Я пропоную вам: поринути у безмежний простір української мови; дізнатися про історію книгодрукування; поглибити знання про українську писемність та мову.

 

( Заходять діти в українських костюмах)
 

1 – й учень.

Мальовнича земля українська

 З самої сивої давнини

Хлібом – сіллю для друзів привітна.

 Славна родом наших дідів.

 

Лунає у записі народна пісня. До класу заходять Господар та Господиня (батько і мати), а по переду них – з короваєм на рушнику- учениця. Музика замовкає, вони кланяються.

 

Господиня. Добридень, шановні гості!

Господар. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничий землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського.

 

Звучить «Веснянка» у виконанні Н. Матвієнко.

 

Господиня. А що ж таке мова? Народ говорить, що  «слово до слова – зложиться мова».

 

2 – й учень.

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче і миліша,

І дорожче в час недолі?!

 

 3 – й учень.

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива?

Перші матері слова,

Перша пісня колискова.

 

 4 – й учень.

Розвивайся, звеселяйся,

Моя рідна мово,

У барвінки зодягайся,

Моє щире слово!

 

Господар. Для кожного народу дорога його мова, а нам найближча українська.

 

5 – й учень.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова.

 

6 – й учень.

Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.

 

7 – й учень.

Любов до рідної мови починається ще зколиски, з маминої пісні. В ній материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

 

Господар. А скажіть-но, діти, чи ваші мами співали вам колискових пісень?

Діти (хором). Так.

Господар. Послухайте зараз колискову пісеньку «Заглядає в шибку казка».

 

«Лебеді материнства» Василь Симоненко

 

Лебеді материнства

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,

Лопотіли крилати і рожевим пір'ям,
Лоскотали марево золотим сузір'ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмельні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

 

Вчитель. Від материнської колискової, від рушникової веселки, від таїнства традиції та звичаїв бере свій витік любов до рідної мови.

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

 

Господиня. Любов до нашої неосяжної Батьківщини починається з любов’ю до пам’яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрості народної казки.

 

Розповідь казки «Колосок».

 

Господиня. Чи сподобалась вам казка?

Діти (разом). Так.

 

Казкова вікторина. Конкурс «Весела естафета». - Угадай казку (команди по черзі імітують епізоди казок, друга команда повинна відгадати).

 

Господиня. Діти, ви знаєте багато казок, а чи зможете відгадати назви тих, які склав український народ? Розпочинаємо вікторину «З якої це казки?».

 

  1. Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений,

Я від баби втік, я від діда втік.

Та й від тебе, зайчику утечу.

(«Колобок»)

  1. Ішов дід лісом, а за нм бігла собачка.

Та й загубив дід…

Що він, дітки, загубив?

(« Рукавичка»)

  1. Я … за три копи куплена,

У півбока луплена,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі смерть.

  1.  
  2. – Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та понесіть до батенька.

А в батенька їсти і пити,

Ще й хороше походити.

(« Івасик-Телесик»)

  1. – Котику-братику!

Несе мене лиса

За кленові ліса,

За крутії гори,

За бистрі води,-

Порятуй мене!

(«Котик і півник»)

 

Господиня. Молодці діти! Добре знаєте українські народні казки! А зараз конкурс «Доповни прислів’я». (Учасники –діти).

 

Конкурс «Доповни прислів’я».

Не навчив батько, не навчить ….

 Шануй батька й неньку,буде тобі ….

Добрі діти батькам вінець, а злі – батькам ….

Діти батька не ….

Таткова хата усім ….

Завдання дітям: пояснити,як ви розумієте зміст прислів’їв.

 

Конкурс «Чи уважний я?»

Господар. Послухайте віршик. Відповідайте швидко, не замислюючись. Кожен з вас, звичайно, знає летить – летить пташка? -...

 Хто під хмарами літає. Летить – летить комашка? - …

Тож швиденько говоріть! летить – летить коса? -…

Хто летить, хто не летить. Летить – летить оса? -…

Летить – летить літак? –Так!

Летить – летить ворона? -…

Летить – летить їжак? – Не так!

Летить – летить корона.

Летить – летить лисиця? -… .

Летить – летить стріла? - …

Летить – летить синиця? - ….

Летить – летить бджола? - …

 Летить – летить трава? -….

Летить – летить хата? - …

Летить – летить сова? - ….

 

Господиня. Молодці діти! Добре знаєте українські прислів’я, заспіваємо пісню.

 

(Звучить пісня на сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди «Пісня про рушник»).

 

Рідна мати моя,ти ночей не доспала,

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов* їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник,простелю,наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука,й твоя материнська любов.

 

 

Господар. Багатий український народ  іграми зі співанками. Ось одна з них «Мак»

Гра «Мак»

Побравшись за руки, діти стають у коло. В середину сідає одна дівчинка, навколо неї ходять і співають:

Ой на горі мак,
Під горою так;
Маки ж мої, маківочки,
Золотії голівочки,
Станьте ви так,
Як на горі мак!

Проспівавши раз, питають у дівчинки:
"Козачок, чи виорав ти мачок?".
Дівчинка одмовляє: "Виорав".
Тоді знову ходять навколо і співають те саме. Питають знову:

"Козачок, чи посіяв мачок?" - "Посіяв"
Знову співають.
"Козачок, чи посходив мачок?" - "Посходив".
Співають.
"Козачок, чи пора полоть мачок?" - "Пора".
Співають. "Козачок, чи цвіте мачок?" - "Цвіте".
Співають. "Козачок, чи поспів мачок?" - "Поспів".
Співають. "Козачок, чи пора брать мачок?" - "Пора".

Тоді усі гуртом кидаються, трусять ту дівчинку, в вуха турчать; дівчинка пручається, поки не розірве чиїхось рук і не втече з кола.

 Вчитель. – Діти,а чи знаєте ви ,від чийого роду – племені починається ваш рід? Не може бути справжньою родина без найстарших її членів, тобто бабусь і дідусів.

 

8 – й учень.

Моя сім’я Тато, мама, брат і я

– Це не вся моя сім’я.

Я ще маю два діди

І оба без бороди.

Я ще маю дві бабусі

І Обі вони Ганусі.

Два діди і дві бабусі

– Найріднісінькі ріднусі.

Їх шаную,їх люблю я,

Як приходять,всіх цілую.

 

9- й учень.

На околиці села,

Як мовиться в казці,

Жив веселий дід Хома

І баба Параска.

Біля хати у садку

Діти гомоніли,

Розважалися малі,

А старі раділи.

 

10– й учень.

Дід учив гончарювати,

На сопілці грати,

Баба вчила вишивати

І пісні співати.

Ой цікаві ж для малят

Ці часи дозвілля.

 

Конкурс « Скоромовки і загадки».

Господар. Наша мова дуже багата загадками. А чи вмієте ви їх відгадувати.

Діти (хором). Так.

  1. Навіть в спеку, відчайдуха,
    Не скидає він кожуха.
    Взимку ж холоду боїться.
    Лізе до барлогу грітись. (Ведмідь)
  2. Триколісний друг у мене,
    Має він кермо зелене.
    Ще сидіння та педалі…
    Певно, ви його впізнали? (Велосипед)
  3. Понад річкою місток
    Виріс із семи стрічок.
    Та по ньому не піду,
    Бо ще в воду упаду. (Веселка)
  4. Лишає він страшні сліди,
    Усе він пожирає.
    А як даси йому води –
    Відразу помирає! (Вогонь)
  5. Жовте листячко летить, 
    під ногами шелестить. 
    Сонце вже не припікає, 
    коли, діти, це буває? (Восени)
  6. Котиться клубочок, 
    Зовсім без ниточок.
    Замість ниточок,
    Триста голочок. (Їжак)
  7. І червона, й соковита,
    Та гірка вона все літо.
    Припече мороз – вона
    Стала добра й смачна.  (Калина)
  8. Найрідніша, наймиліша,
    Всіх вона нас пестить, тішить,
    Завжди скрізь буває з нами.
    Відгадайте, хто це?… (Мама)
  9. Я іду у перший клас,
    Я у школі перший раз,
    На 12 буду вчиться,
    Бо старанна … (Учениця)
  10. Як приходимо у клас,
    Там чекає він на нас.
    Вчить писати і читати,
    І невтомно працювати. (Вчитель)
  11. На городі виріс дужий,
    Круглий, жовтий і байдужий,
    До червоних помідорів,
    До капусти і квасолі.
    Хто цей гордий карапуз?
    Здогадалися?… (Гарбуз)

 

Вчитель. Я прочитаю вірш, а ви повинні угадати, хто його написав.

«Осінь така мила»

Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна.

Тичина Павло

 

Вчитель. Хто написав, ці проникливі хвилюючі рядки?

 

Господар. А зараз ми пограємо в поетів. Я читатиму «Потішки-веселинки», а ви будите називати одне слово, яке б закінчувалося б на той самий склад, який промовляється на початку.

 

«Потішки-веселинки»

***

Малювала зранку миш…ка
Три цукерки, два…. горішка,
А в обід в куточку ….сіла
І смачний малюнок…. з'їла.
***
Заєць спати ….захотів,
Сам ліжечко …постелив,
Сам зробив собі …подушку,
Примостив її під …вушко.
Тільки дуже довге… вушко -
Все звисає із…. подушки.

Господиня. Наш народ любить жартувати. Тож давайте і ми пожартуємо.

«Жарти»

  1. 1.Автор. Упіймав дядько на дереві хлопчика.

Дядько. Ти, що там, шибинику  робиш?

Автор. Запитує сердито.

Хлопчик. Та упало ваше яблуко, то я його вішав.

Автор. Не розгубився хлопчик.

  1. Автор. Учитель питає учня.

Учитель. А скажи –но, Васю, слово мати якого роду?

Автор. Вася подумав і відповідає.

Вася. Як у платті- то жіночого, як у джинсах – чоловічого.

 

Господиня. Розвеселили нас гуморески, а під гарний настрій хочеться співати.

 

Діти співають пісню «Ой у лісі калина».

 

1. Ой, есть в лесу калина.(2 раза)

Калина, калина,

Комарики, дзюбрики, калина.

2. Там стояла дивчина. (2 раза)

Дивчина, дивчина,

Комарики, дзюбрики, дивчина.

3. Цвет-калину поломала. (2 раза)

Ломала, ломала,

Комарики, дзюбрики, ломала.

4. І в пучечки вязала. (2 раза)

Вязала, вязала,

Комарики, дзюбрики, вязала.

 

Господиня. Ми були дуже раді і щасливі, якби вивід сьогоднішнього свята залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

 

Господар. До побачення, до нових зустрічей!

   

Вчитель. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. До побачення. 

 

 

Використана література:

1.   Источник: http://5fan.ru/wievjob.php?id=56286  

В. А. Глущенко. Кирило і Мефодій // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9

Кирил і Мефодій в історії українського Християнства

Лавров П. Материалы по истории возникновения древнейшей славян, письменности. Л., 1930;

 

Блог учителя Шевченко И.Ю. http://shevchenko-inna.livejournal.com/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сделать бесплатный сайт с uCoz  Контактные  телефоны:   8(06277) 2-80-22 – секретарь, директор;   8(06277) 2-80-24 – заместитель директора по учебно-воспитатедбной работе.