Приветствую Вас, Гость

Головне в законі про протидію булінгу в школах

Сьогодні все частіше в шкільному середовищі звучить слово «булінг». У перекладі з англійської воно означає знущання, цькування чи залякування. Булінг відрізняється від звичайної суперечки між дітьми тим, що супроводжується фізичним чи психологічним насиллям: дитину висміюють, залякують, б’ють, псують речі. За даними міністерства освіти, тільки минулого року шкільні психологи отримали близько 109 тисяч звернень через цькування учнів. Проте лише третина з них була від дітей, частіше про проблему булінгу наважувались говорити вчителі або батьки. Як розпізнати, що дитину ображають у школі, і як вирішується проблема дитячої жорстокості на державному рівні, досліджувати наші експерти.

Стоп булінг

У серпні цього року в рамках проекту «Я маю право!» міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію #СтопБулінг, орієнтовану на дітей і їхніх батьків. Головна мета – розказати суспільству про види булінгу і його протидію.

Найбільш поширені різновиди цькування: психологічне і фізичне. Вони відрізняються за низкою ознак. До психологічних прикмет того, що дитина зазнає булінгу належать: відсутність у дитини друзів, страх ходити до школи, занижена самооцінка. Ознаками фізичного булінгу можуть бути зламані іграшки, зіпсовані особисті речі, брудна шкільна форма, синці. Через поширення ролі Інтернету і соціальних мереж з’явився новий вид цькування – кібербулінг. Один із його проявів – це надсилання погрозливих та образливих текстових повідомлень.

Фахівці радять, що дитині не варто намагатися вирішити ситуацію самостійно. Краще звернутися до батьків, вчителів або дорослих, яким дитина довіряє.

«Надзвичайно важлива небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації, настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт із класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі», –радять у міністерстві юстиції.

На думку психолога Катерини Данилевської, для вирішення проблеми з цькуванням у школах повинна проводитись системна робота з батьками, вчителями та самими учнями.

Відповідальність за цькування

Над вирішенням проблеми працюють і в парламенті. Так, 2 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №8584 про протидію булінгу у школах. Згідно з документом, в українському законодавстві вперше з’являється таке поняття як «булінг», а також штрафи за знущання над школярами.

У рамках цього закону до відповідальності можуть бути притягнені діти, їхні батьки, вчителі та директор школи. За моральне або фізичне насильство та агресію у будь-якій формі кривдникам загрожуватиме штраф на суму від 340 до 850 грн. Якщо правопорушення вчинив малолітній і ще не може відповідати перед законом, стягнення очікує на батьків.

За повторне порушення або вчинення дій із особливою жорстокістю будуть штрафувати від 1700 до 3400 грн. Будуть карати і вчителів – за приховування булінгу передбачається штраф від 850 грн до 1700 грн. Директори шкіл повинні будуть розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їхніх батьків і за потреби звертатись до правоохоронців.

«Ініціатива ввести такі штрафи хороша – коли вдарять по гаманцю батьків, вони поміняють підхід у вихованні свого чада», – вважає психолог Лілія Вороніна.

Схвалюють законодавчу ініціативу і юристи. Адже на сьогодні змусити відповідати за знущання у школі вкрай складно.

«Батьків притягують до відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою санкція, знаєте яка? 51 гривня! Багато разів у нашій практиці було, коли спілкувалися з батьками з приводу того, що з дитиною треба спілкуватись, відвести до психолога, бо вона б’є дітей, а натомість чуємо: «Ми віддали дитину в школу – займайтесь!». І коли ця дитина завдає іншій шкоди, виписується протокол, у суді виносять санкцію у 51 гривню. Батьки приходять і буквально в обличчя кидають цю сплачену квитанцію», – розповідає начальник відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції міста Києва Сергій Безпальчук.

Аби нові штрафи запрацювали, Верховна Рада повинна ухвалити закон у другому читанні, після цього його має підписати глава держави. Потім Кабмін і профільні міністерства (МВС і МОН) матимуть три місяці, аби підготувати необхідну нормативну базу.

Крім інформаційних та законодавчих ініціатив, проблема булінгу в українських школах порушується на міжнародному рівні. Так, у рамках візиту Президента Петра Порошенка в США для участі в 73-й сесії Генасамблеї ООН перша леді Марина Порошенко обговорила питання протидії булінгу з керівництвом Департаменту освіти Нью-Йорка. На зустрічі йшлося про вивчення досвіду США з профілактики цієї проблеми.

«Оскільки булінг в освітньому середовищі негативно впливає на розвиток особистості дитини і на формування її системи цінностей, дуже важливо своєчасно і ефективно протидіяти жорстокій і насильницькій поведінці школярів», – заявила Марина Порошенко за підсумками зустрічі.

Вчителі, психологи і правники погоджуються, що повністю викорінити булінг зі шкільного середовища майже неможливо. Але звести випадки знущань до мінімуму можна шляхом спільних зусиль батьків і вчителів, а також за належного контролю з боку держави.

 

 

 

http://1tv.com.ua/programs/posttrauma_syndrome 

http://www.1tv.com.ua/video/17961

 

«Шкільна медіація як засіб формування безпечного освітнього середовища»   

Мир неможливо утримати силою.

 Його можна досягти лише розумінням.

 Альберт Ейнштейн

Медіація у школі - інноваційний підхід до вирішення міжособистісних конфліктів, які виникають між учасниками навчально - виховного процесу, метою впровадження якого є реалізація практики конструктивної ненасильницької взаємодії у конфліктних ситуаціях.

Відновні практики – відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення суперечливих та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Медіація (англ. mediation – посередництво) — вид альтернативного врегулювання суперечностей, метод їх вирішення із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант вирішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. медіатор не приймає рішення за них.

Медіація – це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання.

Вирішення конфліктів – процес вирішення суперечки або конфлікту людьми для відповідного задоволення їхніх інтересів, результати якого є для них прийнятними.

Коло - відновна практика, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власний погляд та бути почутим іншими членами Кола завдяки процедурі, що забезпечує рівність усіх учасників.

Медіація у школі можлива за умов реалізації декількох програм: «Медіація однолітків» і «Шкільна медіація».

Програма «Шкільна медіація» передбачає впровадження власне процедури медіації і її принципів у систему школи через залучення дорослих медіаторів до процесу вирішення шкільних конфліктів. Дорослі медіатори також можуть сприяти аналізу конфліктних ситуацій та вести конфліктологічне консультування.

Шкільна медіація сприяє швидкому і ефективному розв'язанню конфліктів на локальному рівні, без залучення владних структур і адміністративного тиску.

Медіаційну допомогу можуть здійснювати практичний психолог, соціальний педагог, інші представники педагогічного колективу школи, а також «зовнішні» стосовно до школи спеціалісти - медіатори.

Програма «Медіація однолітків» також має на меті здійснення цілеспрямованої діяльності у профілактиці і швидкому реагуванні на конфліктні ситуації в шкільному середовищі, але вона передбачає залучення дітей - медіаторів до процесу вирішення учнівських конфліктів.

Сутність програми полягає у передаванні відповідальності за розв'язання конфліктів у руки самих школярів: пройшовши навчання, учні - медіатори допомагають своїм одноліткам домовлятися у ситуаціях конфліктної взаємодії без участі вчителів, батьків, адміністрації.

Медіаційна процедура - це процедура, заснована на принципах раціонального аналізу ситуації, раціонального вибору дій і прийняття рішень. Медіація не є психологічним методом роботи, медіатори не повинні розбиратися у психології людей, не повинні аналізувати їхні внутрішні проблеми і причини певної поведінки, вони також не повинні виконувати функції слідчих, арбітрів, суддів і т. і. Медіатори лише повинні знати і чітко дотримуватись правил та принципів медіації, завдяки яким вона набуває статусу безпечної процедури, безпечної у фізичному, психологічному, соціальному розумінні.

Комунікативні навички медіатора

 Навички активного слухання

1. Невербальна комунікація (погляд, міміка, психологічний простір, жести, поза, темп мови, тон і тембр голосу).

Прості фрази, що підтверджують наявність контакту - "так-так", "звісно", "звичайно" і т.п., що ніби "говорять" співрозмовнику/співрозмовниці, що ми його/її слухаємо і розуміємо те, що він/вона говорить. Основна функція таких фраз - підтвердити контакт із співрозмовником/співрозмовницею; використовуючи їх поряд з невербальними реакціями, виразити увагу й інтерес до нього/неї. Такі реакції особливо корисні, коли співрозмовник/співрозмовниця почав/почала викладати свої думки і ще не виразив/виразила їх повністю.

2. Використання пауз (мовчання)

Використовується для:

- стимулювання сторони до прийняття відповідальності за  результат,

- прояву поваги до сторони: дати час подумати і справитися з почуттями,

- (іноді) прояв тиску, щоб активізувати участь.

3. Іменування відчуттів

Твердження на зразок: “Звучить, наче ви були засмучені...(розгублені, розгнівані, залякані тощо)”, дозволяє учаснику зрозуміти, яке саму емоцію він хоче виразити.

Метою цього прийому є встановлення взаємодії з диспутантами. Ніщо так добре не сприяє довірі і взаємодії як визнання і повага до почуттів людини. На додаток, ця навичка допоможе звільнитися від емоційних бар’єрів, що заважають успішності медіації.

Приклади:

  • Ви були сильно пригнічені через це?
  • Звучить так, начебто ви почуваєтесь невпевнено?
  • Ви відчували загрозу?
  • Схоже, що вас це турбує?

4. Прояснення, уточнення

Питання типу: “Ви маєте на увазі…?”

“Ви говорите, що ...?”

Це такі “не оцінювальні” питання, що є нашою реакцією на сказане і виражене співрозмовником/співрозмовницею у розмові. Основна мета таких питань - прагнення прояснити думку, почуття і уявлення партнера/партнерки.

5. Перефразовування

Задача - допомогти людині сконцентруватися на змісті, підказати придатний спосіб виразити свої почуття, почати процес усвідомлення того, що відбулося, розділити почуття і зміст проблеми.

У перефразовуванні поєднуються факти (змістовний аспект) і почуття (емоційний аспект повідомлення) в одне твердження.

Наприклад:

“Ви вважаєте, що …” (Концентрація на тому/тій, хто говорить…)

“Ви засмутилися, тому що …” (факти і почуття)

“Ваше розуміння ситуації полягає в тім, що…”(коротке підсумовування сказаного)

6. Резюмування

Зведення інформації в стислу форму. Відмінність від перефразовування - обсяг інформації. Перефразовування – одним реченням – абзац. Резюмування – одним абзацом – кілька сторінок тексту.

Правила надання зворотного зв’язку:

  • Давайте зворотний зв'язок тоді, коли вас просять; запитайте дозволу надати зворотний зв'язок.
  • Критикуйте підхід або ідеї, а не людину, яка їх висловила.
  • Намагайтесь бути конкретними, наводьте приклади поведінки, яку ви спостерігали.
  • Не оцінюйте поведінку.
  • Будьте уважними до мови свого тіла, будьте чесними.

Правила отримання зворотного зв’язку:

  • Слухайте уважно, прагніть зрозуміти сенс того, що вам говорять.
  • Переконайтесь, що ви правильно зрозуміли, поставте уточнююче питання чи попросіть навести приклад.
  • Не обов’язково відразу відповідати та виправдовуватись, інакше ви нічому не зможете навчитись.
  • Варто пояснювати свою поведінку, запитувати, що варто було б зробити інакше для досягнення кращих результатів..

 

Памятка безпечної роботи в Інтернеті для учнів

Якщо ти ще не знайомий з Інтернетом, то це не на довго! Адже простори Інтернету сьогодні – це віртуальний світ, де кожен може знайти собі заняття до душі в залежності від власних потреб, настрою, віку. В цьому світі ти знайдеш сайти на цікавлячу тебе тематику, віртуальних друзів, з якими тобі буде приємно спілкуватися, можеш знаходити інформацію, що допомагає вчитися й займатися улюбленими справами, завантажувати цікаві картинки й музику, грати у захоплюючі ігри. Але пам’ятай: як і в реальному світі, в Інтернеті ти можеш зустрітися з загрозами та небезпечними людьми. Тому тобі дуже важливо навчитися уникати небезпек Інтернету! Прочитай прості правила безпечного поводження в Інтернеті та поділися ними з батьками та друзями.

Навчися оцінювати інформацію!

В інтернеті ти можеш знайти безліч найрізноманітнішої інформації. Є цікава й корисна, що знадобиться тобі в навчанні та спілкуванні. Але є й непотрібні тобі сайти – ті, які ти не розумієш, які викликають неприємні відчуття та емоції. Тобі варто навчитися оцінювати інформацію. Заходячи на новий сайт, насамперед, запитай себе, чи може він допомогти тобі в спілкуванні, навчанні, хобі, підняти настрій? І якщо відповідь – ні, тоді для чого тобі його відвідувати? Найкраще – разом з батьками скласти перелік цікавих і корисних для тебе та всієї родини сайтів і, зазвичай, відвідувати їх.

Ти – це ти!

Ти – особистість з найпершої хвилини свого народження. У тебе є ім'я, прізвище, родина, адреса, улюблені іграшки, мобільний телефон тощо. Все це – твій особистий простір, твій маленький світ. Деякі люди в Інтернеті можуть намагатися проникнути у твій простір. У чатах, ICQ або форумах, «Однокласниках.ру» чи інших соціальних мережах ці люди можуть просити тебе докладніше розповісти про себе й свою родину, розпитувати про твій вік або про те, де ти найчастіше гуляєш, ким працюють твої батьки, за якою адресою ти мешкаєш, що цікавого та коштовного є в твоєму будинку, коли твої батьки йдуть на роботу. Не впускай у свій світ незнайомих людей! Ти адже не знаєш, для чого вони хочуть це довідатися. Навіть якщо людина в Інтернеті каже, що працює в міліції або старий друг твоїх батьків, не відповідай йому! Адже ти не можеш перевірити, правду він говорить чи ні. Ти ж не станеш розповідати про себе незнайомим дорослим на вулиці. Користуйся цим же правилом і в Інтернеті. А якщо хтось буде занадто наполегливо тебе розпитувати – не спілкуйся більше із цією людиною та розкажи про все батькам.

Псевдоніми й паролі!

Ти напевно бачив фільми та читав книжки про шляхетних лицарів, що приховували своє ім'я, і хитрих шпигунів, які користувалися паролями. В Інтернеті тобі потрібно брати з них приклад. Ніколи не називайся своїм справжнім ім'ям та прізвищем і правильно обирай паролі! Стороннім людям зовсім не потрібно знати, як тебе звуть, і в них не повинно бути шансу дістатися твоєї особистої інформації. Запам'ятай головні правила:

· Твій псевдонім, що часто називають ніком, повинен бути таким, щоб ніхто не зміг здогадатися про твій вік, адресу, школу та іншу особисту інформацію.· Твій пароль не повинен бути занадто легким, не варто обирати паролем своє ім'я або рік народження. Краще, нехай це буде щось близьке тобі, але не відоме стороннім. Наприклад, згадай свою улюблену страву, тоді паролем може бути піца або котлети. Ти легко запам'ятаєш такий пароль, а сторонні ніколи його не вгадають.· Ніколи й нікому не повідомляй свій пароль, це твій особистий секрет!

Завантажуй обережно!

У Інтернеті ти можеш знайти безліч корисних, кумедних або просто цікавих роликів, ігор, музики або фотографій. Багато що з них ти можеш легко скачати на свій мобільний телефон або комп'ютер. Проте будь обережним, ніколи нічого не завантажуй з невідомих тобі сайтів. По-перше, там може виявитися зовсім не те, що ти хотів отримати. А по-друге, разом із цікавим роликом ти можеш скачати й вірус, який пошкодить твій телефон або комп'ютер.

Безкоштовний сир

Є таке прислів'я: «Безкоштовний сир буває тільки в мишоловці». Вона означає, що якщо тобі пропонують взяти участь в «безпрограшній акції» або виграти в азартній грі, тебе намагаються обдурити. Наприклад, для участі в акції тебе попросять відправити SMS-ку, «забувши» сказати, що вона коштує великих грошей, а в азартних іграх на тебе будуть чекати хитрі й досвідчені супротивники. Не звертай уваги на яскраву рекламу й привабливі пропозиції. І звичайно, ніколи не погоджуйся, якщо тобі пропонують особисто приїхати кудись щоб забрати приз, або – дати свою домашню адресу, щоб тобі його принесли або надіслали.

Віруси, хробаки та троянці

Віруси та хробаки є небезпечними програмами, які можуть поширюватися через електронну пошту або веб-сторінки. Віруси можуть пошкодити файли або програмне забезпечення, що міститься на комп’ютері.

Хробаки розповсюджуються швидше за віруси безпосередньо з одного комп’ютера на інший. Наприклад, хробак електронної пошти може сам відправляти себе на всі адреси електронної пошти в адресній книзі користувача. Інтернет-хробаки шукають підключені до Інтернету комп’ютери, які не містять найостанніших оновлень безпеки.

роянські коні, або троянці, — це небезпечні програми, які створені так, щоб виглядати безневинними, наприклад, як гра. Після активації вони можуть пошкодити файли без відома користувача.

Хакери та зломщики

Хакери та зломщики — це терміни, які використовують для людей, які зламують та проникають у системи даних. Вони можуть проникнути через Інтернет у незахищений комп’ютер і зловживати їм, вкрасти або скопіювати файли та використовувати їх для незаконної діяльності.

Найкращим способом захисту комп’ютера від зломів і проникнень є використання брандмауера та регулярне оновлення операційної системи.

Небажаний вміст в Інтернеті

Небажана маса електронних повідомлень відома як небажана пошта, або спам. Вона перенавантажує системи електронної пошти і може заблокувати поштові скриньки. Як інструмент для відправки небажаної пошти інколи використовують хробаків електронної пошти.

П’ять правил використання електронної пошти:

1. Ніколи не відкривайте підозрілі повідомлення або вкладення електронної пошти, що надійшли від людей, яких ви не знаєте. Натомість відразу видаляйте їх, вибравши відповідну команду в меню повідомлення.

2. Ніколи не відповідайте на небажану пошту.

3. Використовуйте фільтр спаму свого провайдера інтернет-послуг або програми електронної пошти (якщо він є).

4. Використовуйте нову або родинну адресу електронної пошти для запитів в Інтернеті, форумів тощо.

5. Ніколи не пересилайте «ланцюгові» повідомлення електронної пошти. Видаляйте їх одразу після надходження.

Додаткові правила

Закривайте сумнівні спливаючі вікна

Спливаючі вікна — це невеликі вікна з повідомленнями, які закликають вас клацнути у вікні. Якщо таке вікно з’являється на вашому екрані, то найбезпечніша річ, яку можна зробити, — це закрити вікно, клацнувши значок X (зазвичай його розміщено у верхньому правому куті). Ніколи не можна передбачити, які дії зробить програма, навіть якщо ви клацнете кнопку «Ні».

Не допускайте того, щоб вас ошукали

Приховати свою особу в Інтернеті легко. Рекомендується перевірити особу людини, з якою ви спілкуєтеся (наприклад, у групах обговорення). Не повідомляйте особисту інформацію через Інтернет нікому, крім людей, яких ви знаєте і яким довіряєте. Якщо вас просять надати персональну інформацію на веб-сайті, завжди перевіряйте розділ «Умови використання» або «Політика захисту конфіденційної інформації», щоб пересвідчитися, що оператор веб-сайту пояснив, для чого буде використовуватись інформація і чи буде вона передаватись іншим особам.

Більше спілкуйся!

Намагайся побільше спілкуватися зі своїми однолітками в Інтернеті, і в реальному житті. Запишися за допомогою батьків у цікавий тобі гурток або спортивну секцію. Розмовляй і грай з однокласниками на перервах та з однолітками у дворі. Спілкуйся в чатах і на форумах по зацікавленням. Дуже важливо, щоб ти розвивався гармонійно та умів будувати відносини із самими різними людьми у реальному світі, і в Інтернеті! Це обов'язково стане тобі у пригоді в майбутньому, уміння спілкуватися потрібно для більшості сучасних професій.

Стань справжнім знавцем!

Дуже приємно відчувати себе справжнім знавцем Інтернету, комп'ютерних програм, мобільного телефону. Дізнавайся більше про можливості Інтернету та різних програм, особливо – програм, які допоможуть зробити твій Інтернет безпечнішим – антивірусах, спам-фільтрах, брандмауері. Попроси батьків розповісти тобі все, що вони про це знають, і сам шукай інформацію із цієї теми.

Дружи зі своїми батьками!

Часто тобі може здаватися, що батьки нічого не розуміють в твоїх захопленнях, що їм не цікаво те, чим ти займаєшся. Але не закривайся від батьків! Краще постарайся зробити їх своїми друзями. Обов'язково радься з ними по складних питаннях, розповідай про те, що нового ти довідався в Інтернеті, що тобі сподобалося, а що – навпаки, викликало переляк або інші неприємні емоції. Пам’ятай, батьки люблять тебе та хочуть, щоб у тебе все було гаразд. Крім того, у них значно більше досвіду спілкування з різними людьми, яким вони можуть з тобою поділитися.

Картинки по запросу картинки ученики зно ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ

  • Вчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок наказує виробляти гормони стресу на будь-який подразник, що загрожує нашому спокою.
  •  Використайте найпростішу йогівську вправу. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть їх у боки, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на одну біля пупка (ліва рука знизу). Ваш мозок насичується киснем і заспокоюється.
  • Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему.
  •  Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам вдається впоратися із хвилюванням.
  • Живіть активно. По-перше, активні рухи не дають накопичуватися адреналіну, по­-друге, відволікають від негативних думок: «Я не здам», «Я не знаю» тощо.
  • Стежте за пульсом - його оптимальна частота розраховується за формулою: 180 мінус ваш вік.
  • Не одягайте на екзамен червоний одяг. Цей колір підвищує кров'яний тиск, він небезпечний для гіпертоніків. Коли людина сидить у кімнаті, де багато червоних пред­метів, то вона починає безпричинно дратуватися. А коли людина одягає червоні речі, то навпаки, в неї додається бадьорості й активності. Тобто якщо ви одягнете на екзамен червону річ, то почуватиметеся впевненіше, але в екзаменатора ваш вигляд викликатиме роздратування.

Шановні випускники!  Вдало підготуватися до ЗНО, ДПА, перебороти невпевненість, лінь, страх — це теж маленька перемога на великому шляху життя. Дозвольте собі мати далеку й високу мрію про майбутнє, вчіться працювати над собою й досягати мрії. Ви можете захотіти стати багатим і впливовим,  неперевершеним видатним актором, знавцем багатьох іноземних мов, мандрівником, винахідником чи президентом, і тоді докладете більше зусиль для розвитку своїх здібностей та загартування характеру, бо знатимете, заради чого це робите. Пам'ятайте — перемога не завжди приходить до найсильнішого чи найспритнішого, але рано чи пізно вона приходить до того, хто повірить у себе.

 Якщо ти думаєш, що програєш, то програєш.

Якщо ти думаєш, що не зможеш, то не зможеш.

Якщо ти хочеш, але боїшся, то не до сягнеш мети.

Якщо ти чекаєш на невдачу, вона при йде до тебе.

Успіх завжди з тим, хто його прагне.

Справжній двобій відбувається у твоєму розумі. 

Якщо ти думаєш про перемогу, то переможеш.

Повір у себе, щоб виграти.

Успіхів вам ! 

 

 

Любите жизнь такой, какая есть.

Пусть не всегда в глазах её улыбка.
Жизнь – штука сложная, не золотая рыбка.
Ты чуда ждёшь, а получаешь – жесть.
Любите жизнь такой, какая есть.
Она удар из-подтишка наносит,
Когда душа об этом вряд ли просит,
Все чувства обнажив, сбивает спесь.
Любите жизнь такой, какая есть.
Не оставляя, на потом, на завтра
Красивых слов, любовного азарта,
Простив обиды и забыв про месть.
Любите жизнь такой, какая есть.
Чтобы не каяться, что что-то не успели,
Что чувства прятали, людей не разглядели,
Что внутренний свой мир мы не раскрыли весь.
Любите жизнь такой, какая есть.
Цените каждый день иль миг счастливый.
Пусть жизни суть пытается постичь наш ум пытливый,
Мы сами – целый мир. Суть в этом есть.
Любите жизнь такой, какая есть.
На мир, глядя открытыми глазами,
Встречая день улыбкой иль слезами,
Всё это важно лишь пока мы здесь.
Любите жизнь такой, какая есть.
Не стоит ждать нам милости от Бога,
Ведь все мы разные, у всех своя дорога,
Для каждого своё понятие «честь».
Любите жизнь такой, какая есть.
Пусть каждый сам себе дорогу выбирает,
Важны ль друзья, любовь, пусть каждый сам решает…
И всё ж, для всех рецепт единый есть:
Не принимать за правду ложь и лесть,
И мимо счастья не пройти из лени,
Принять удар, но не согнуть колени.
Любите жизнь такой, какая есть.
Жизнь – это путь. И пусть в конце лишь смерть.
Пусть не навечно нам дано явиться.
Мы можем в наших детях повториться.
Любите жизнь такой, какая есть!

Сбылась мечта - задумывай другую,

Сбылась другая - третью загадай.

Мечтай - чтоб жизнь прошла не вхолостую,

Чтоб не впустую жизнь прошла - мечтай.

Мечтай о малом иль невероятном,

Мечтай о чуде среди всех чудес,

О том, что самому едва понятно -

Нет для мечты лимита у небес.

 

Мечтай - чтоб жизнь рутиной не казалась,

Чтоб не слетела в пропасть невзначай,

Чтобы любилось, пелось и смеялось,

Чтобы жилось и верилось – мечтай!

 

 

Американський есеїст, поет і філософ ХІХ століття, один з найвидатніших мислителів і письменників США Ральф Уолдо Емерсонстверджував, що завершуючи кожен день, слід забувати про нього, позаяк усе, що ви могли, ви зробили. А завтра настане новий день, який слід розпочинати добре і спокійно, у піднесеному дусі.
Бажаємо Вам завжди радіти новому дню в очікуванні на приємні несподіванки!

 

 

 

Сделать бесплатный сайт с uCoz  Контактные  телефоны:   8(06277) 2-80-22 – секретарь, директор;   8(06277) 2-80-24 – заместитель директора по учебно-воспитатедбной работе.